Відгук. Похід по Криму «Партизанськими стежками»

Напевно, багатьом знайоме таке почуття, коли всього за якихось пару днів ти бачиш і відчуваєш більше, ніж за кілька років життя, і здається, що час тече швидше... Таким був наш восьмиденний похід по Східному Криму. В кінці походу було важко повірити, що минув лише тиждень, а все це з тобою дійсно відбувалося. Чесно кажучи, пригадати що-небудь взагалі вже було складно, так як йшли ми майже на автопілоті:), а картинки щодня змінювалися, як у калейдоскопі. Спочатку знайомство з групою, потім похмурі вигини Червоної печери, безкрайня Долгоруківська яйла, запаморочливий захід... Потім темно, намет, тушонка, чай, печиво, весела компанія, потім не пам'ятаю (імовірно сон:). І знову світанок, чай, овсяночка, яка стала рідною за ці дні, потім знову ліс, місця партизанської слави, осінні пейзажі гірського Криму, приголомшливі види з гори Кара-Тау, простори і море! Довгоочікуване море на горизонті! І знову захід, темно, намет, вогнище, вечеря... Ах, так, і ще ВИНОГРАД! Багато винограду! Плантації... Коли вже і їсти не можеш, а руки тягнуться...:)) І, звичайно ж, це все абсолютно легально:))))

І ось на 4 день море, багато моря, і багато радості від цього! На деякий час ми перетворилися на звичайних пляжників-лінивців, повалялись на пісочку, але ось вже інструктор дає команду, і ми знову в дорозі...

І після цього — низка ночівель біля моря під відкритим небом, пробудження і сон під шум хвиль ( і не тільки:))), душевні вечори біля багаття, жарти і відчуття, що все це — нереально... Ще мені запам'ятався Новий Світ, водоспад Головкінського, Судацька фортеця, мис Меганом, вереснева спека, і багато моря... загалом, похід незабутній. Вісім днів, а вражень — на цілу зиму! Після такого з нетерпінням чекаєш нових походів і пригод!