Відгук. Гірський похід по Туреччині «Лікійській шлях»

Особисто у мене з організації питань не виникло. Організовано все добре. Відносно невеликі переходи, 12-15 км в день, До місця ночівлі приходили в основному після обіду - був час і намети спокійно поставити, і відпочити.

Харчування нормальне, але хотілося б побільше гірчиці та хрону ))
В перші дні взагалі було шикарно: вранці спочатку кава, трохи пізніше сніданок, потім знову чай/кава. Потім перекуси горіхами/сухофруктами. На вечерю як правило суп/борщ. Вся їжа приготовлена на вогнищі, що надає їй ще більше смаку. Плюс до всього заходили в місцеві магазини, докуповували місцевих продуктів: айран, фрукти.

Спокійний, досвідчений і адекватний чоловік.
Допомагав новачкам правильно налаштувати рюкзаки, давав корисні поради.

Туреччина зустріла хмарної погодою, в перший же день трохи крапав дощ, змусивши нас приміряти дощовики. На щастя, це був єдиний день, коли я його діставав з рюкзака ))
У наступні дні погода радувала - відносно не жарко, в горах так і взагалі відмінна, комфортна температура. Ближче до узбережжя звичайно було вже жарко. Доводилося рясно мазатися сонцезахисним кремом, так як відкриті ділянки шкіри обгорають дуже швидко, особливо під час нашої вилазки на Тахталі, де нам місцями доводилося йти по снігу.
Вразили мене досить сильно ліванські кедри - є щось величне в цих масивних, незвичних для наших країв деревах.
Також нам пощастило з групою і з інструктором. Група компактна, інтернаціональна. Росія, Україна - усі люди різні, але цікаві.
Приємним бонусом була днювання в Чіралі, на березі моря - після гір зануритися в Середземне море ще блаженство!
Вражень дуже багато, все словами не описати, фотографії і близько не зможуть передати тих красот і видів, які є на Лікійській стежці.
Шкода тільки, що мені довелося покинути групу, тому що вони прямували далі в Каппадокію, а мене вже чекала дорога додому...