Відгук. Похід по Туреччині «Лікійська стежка і Каппадокія»

Організація хороша! У багатьох моментах краще, ніж у інших! Радує прийнятна цінова політика. Інструктори траплялися тільки кращі!

Над харчуванням можна трохи попрацювати... Чоловікам не вистачає. На супчиках і кашах швидко приходить відчуття голоду. А шоколад і вівсяні печиво - не лізе вже на третій день)). Може трохи розбавити меню? Впевнена, що багато хто готовий доплатити за більш цікаве харчування. Наприклад, додати горіхи, сухофрукти....

Інструктори траплялися чудові! Дякую!)

Хороший організатор.
Міняти поки що не планую. Радує дуже система гнучких знижок. Завжди цікаві маршрути і можливість вносити зміни (на випадок якщо що). Подобається, що організатори добре комунікують з учасниками походу, уважні до деталей. Порада: більш жорстко контролювати момент з наборами продуктів, який кожен учасник повинен забрати з камери зберігання перед стартом. Деякі учасники говорили, що їх не попереджали про це. А самі вони не проявляють ініціативу. Відповідно, продуктів на групу менше. Ну і ті, які везуть пакети з їжею, в аеропорту змушені фантазувати (одяг тягнути на себе, або переплачувати за перевагу), щоб уміститися в допустима вага багажу.
По можливості, будь ласка, лімітуйте якось кількість людей в групі. А то 12-18 походників - перебір. Одному в магазин, другий фотографується, третій в туалет, четвертий водички попити... Чим більше група, тим повільніше темп. Можна також взяти на контроль рівень підготовки учасників. Наприклад, в похід до Грузії, де рівень складності вимагає певної підготовки, пішов учасник у віці за 60, так спробувати. Це перший подібний похід в його житті, фіз. підготовки немає. Як думаєте, що виходить, якщо його треба весь час чекати, підсаджувати на якісь уступи, підштовхувати, нести його снарягу і їжу? І начебто всі дружні і толерантні, але...
А взагалі, хлопці, ви класні! Відкрили мені очі на нові життєві грані і горизонти! Ціную і поважаю!